Моя донечка почала боятися темряви. Вона перестала добре спати. Ми нічого не могли з цим зробити.
Спочатку я поставила нічник. Це трохи врятувало ситуацію. Але від світла мій старший син погано спав. Треба було щось змінювати. Треба було спробувати інші методи.
Я вирішила почитати дитині терапевтичну казку. Вони мені дуже допомагали, коли мій син був маленьким.
Про казки не могло бути й мови. Дитина думала, що феї вдень літають, а вночі втомлені лягають спати. Вона бачила такий мультфільм. Переконати дитину в протилежному було неможливо. Я вирішила придумати щось цікавіше.
І я розповіла їй:
“Під ліжком кожної дитини, як тільки вона лягає спати, сидить хлопчик. Він пильно стежить за тим, хто спить. Він також стежить за тим, щоб у кімнаті не було нікого стороннього. Цей хлопчик дуже любить дітей. Особливо маленьких і чемних. Він наглядає за дитиною до самого світанку. Коли сходить сонце, хлопчик зникає. Адже він працював всю ніч і йому також потрібно відпочити, щоб ввечері знову взятися за роботу… ”
Я зрозуміла, що донька міцно спить… Я навіть не встигла закінчити розповідь. Я навіть не встигла розповісти кінець історії. Я не встигла пояснити дитині, що хлопчик – це ангел, який є поруч з усіма. Він завжди захищає всіх, хто вміє його слухати.
Наша донька спокійно проспала всю ніч. Мабуть, моя казка подіяла.
Вранці кожен зайнявся своєю роботою на кухні. Чоловік сів за комп’ютер, син малював лева, а я точила олівці. Раптом моя дочка голосно оголосила:
– “Татку, у мене під ліжком всю ніч був незнайомець.
Мій чоловік зупинився з відкритим ротом і подивився на мене. Я не могла стриматися і голосно розсміялася. Потім я все пояснила чоловікові. Ми сміялися разом.
Увечері, звичайно, мені довелося продовжити розповідь про доброго чоловіка. Розповісти дитині, ким був ангел. Поступово довести історію до логічного завершення. Але так, щоб дитина зрозуміла, що на нього можна покластися у важку хвилину. Щоб вона відчувала силу, яка нею опікується.
Сьогодні ми лягали спати з великим бажанням – донечці дуже хотілося дослухати історію до кінця.
Я була рада, що знайшла спосіб заспокоїти дитину. І не тільки! Історія була ще й повчальною.
Вона навчила нас, як спати одному в ліжечку, не прокидаючись вночі.
Як ви вкладаєте своїх дітей спати?
