Я познайомилася з Адріаном в університеті, і це було кохання з першого погляду. Він привертав увагу всіх дівчат. Я ніколи не думала, що він зверне увагу на мене. Я була простою дівчиною з села. Але моя прихильність була взаємною. І після закінчення університету ми одружилися. Мій чоловік мав досить непогану роботу, як для того, хто щойно закінчив університет. Мені пощастило з Адріаном.
Нещодавно ми з чоловіком одружилися. І на отримані гроші ми хотіли зробити сучасний ремонт у квартирі, обставити дитячу кімнату і купити нову машину. Старий “Ніссан” нещодавно здав свої позиції, тож треба було терміново щось змінювати.
Але мій чоловік, схоже, був зовсім іншої думки. Я нічого не знала про рішення Андріана. Раніше ми домовлялися, що на гроші, отримані на весілля, купимо нову машину, а ще нам потрібно було відремонтувати квартиру. Але Андріан віддав усі гроші своєму братові. Я була шокована поведінкою Андрія. Адже це були наші спільні гроші. Не тільки його батьки давали гроші на весілля, але й я теж. А тепер він вирішив віддати всі гроші без мого відома. Не спитавши мене.
Я запитала чоловіка, чому він так вчинив, чому не порадився зі мною. Адже це був спільний фонд і великі гроші. Адріан запевняв мене, що це було необхідно, що вони зараз більше потрібні моєму братові. Колись давно він допомагав моєму чоловікові. Віддавав все до копійки. І тепер він хотів мені віддячити. Тому що мій брат хоче купити квартиру. Вони з сім’єю тісняться в однокімнатній квартирі. Тож було б непогано мати більшу квартиру. І тут з’явилася дуже хороша пропозиція на двокімнатну квартиру.
Але я знаю, скільки заробляє брат мого чоловіка, він не може так швидко дати нам гроші. Вони з дружиною ледве зводять кінці з кінцями. Він працює майстром на заводі, а його дружина – продавчинею в магазині. Але чоловік запевнив мене, що все буде добре, він заробляє достатньо, щоб ми змогли найближчим часом замінити машину, а потім відремонтувати квартиру. Він сказав, що дуже мене любить і зробить все, щоб мені було комфортно.
Мені було приємно, що мій чоловік так піклується про сім’ю. Після його слів я вже не знаю, що й думати. З одного боку, він витратив наші спільні гроші на свою родину. З іншого боку, можливо, той факт, що він не залишив свого брата напризволяще, дає мені надію, що він не залишить мене в скрутній ситуації. Я відпустила це, бо не хотіла засмучувати чоловіка.
Він намагався якнайшвидше дістати нам нову машину. Я допомагала йому, чим могла. Я довіряла своєму чоловікові, і якщо він дійсно хотів віддати гроші моєму братові, то це був правильний вчинок.
