Марія приготувала святкову вечерю, це була третя річниця їхнього з Віктором весілля. Вона провела цілий день на кухні, готуючи їжу, щоб ввечері порадувати коханого. Чоловік прийшов додому о восьмій вечора з букетом троянд і пляшкою напівсухого червоного вина – її улюбленого. Їхній шестимісячний син вже спав.
Подружжя дивилося цікавий фільм, вечеряло і пило вино. Ідилію перервав телефонний дзвінок – у Сарі, колишньої дружини Віктора, знову виникли проблеми з комп’ютером. Вона пискнула в трубку і сказала, що не може обійтися без Віктора, їй терміново потрібна його допомога. Сарі потрібно було терміново написати всі звіти до ранку.
До одруження з Марією її чоловік вже чотири роки був розлучений. Його попередній шлюб не склався – як і всі молоді сім’ї, вони з Сарою мріяли про дітей. І після народження первістка дбали про його благополуччя та гарне виховання. Але у віці трьох років дитина захворіла, а через рік, після дорогого і тривалого лікування, дочка померла. Причина невідома, але незабаром подружжя подало на розлучення.
Через роки Віктор створив нову сім’ю з Марією. Сарі також народила другу дитину від нового чоловіка, але прожила з ним недовго і також розлучилася.
А Віктора вона досі не залишає в спокої, постійно телефонує йому і просить допомогти з тим чи іншим питанням. Їй потрібно знайти підробіток, бо вона сама виховує дворічну дитину; їй потрібна порада, як зробити ремонт; їй потрібно дізнатися про фірму, в якій вона замовила двері, і через два місяці вона все ще не отримала своє замовлення.
Чи то з жалю, чи то з якоїсь іншої причини Віктор продовжує відповідати на запитання колишньої дружини. Погас котел – він приходить, захворіла дитина – він купує ліки. “Їй ні до кого звернутися, а няню найняти вона не може, сама ледве зводить кінці з кінцями”, – пояснює Віктор дружині.
Віктор також оплачує рахунки за електроенергію. Він також безкоштовно працює психологом для Сарі. Вона самотня і має стільки різних страхів, що ніхто не розуміє її краще, ніж її колишній чоловік.
Мама Віктора, Роза – теща – також на боці Сарі. “Ти теж мама, ти повинна це розуміти. Як їй вижити? Батько другої дитини пішов, а з ним і кінець, без аліментів, без чоловічого плеча, на яке можна спертися. Віктор – єдиний, хто сьогодні може її зрозуміти. Не гнівайся, ми повинні допомагати одне одному, – з добрими намірами повторює він Марії.
Іноді Сара заспокоюється і не турбує колишнього чоловіка своїми дзвінками. Але це затишшя триває недовго. Зазвичай воно закінчується такими дзвінками: “Щось зламалося, потрібна твоя допомога!”
Чоловік не дає Марії приводів для ревнощів, він завжди все розповідає дружині і надовго з нею не затримується. До речі, дружина теж не ревнує, каже, що десь всередині себе відчуває, що немає причин для підозр. Просто дратує її постійна присутність і безпорадність.
Марина вже говорила з Сарою сама і намагалася пояснити їй ситуацію, що у них теж є маленька дитина і сім’я, і що її дзвінки не завжди доречні. Сара ніби зрозуміла, але не захотіла перестати пиляти колишнього чоловіка. Вона прилипла до нього, як дьоготь до чобота, і все.
А як правильно описати Віктора? Ідеального чоловіка, який вміє співпереживати? Який готовий допомогти їй, не маючи власного інтересу? Чи все ж таки поставити на перше місце власну сім’ю?
