Останнім часом моє життя переживає не найкращий період. Мій чоловік почав мені зраджувати. Я дізналася про це, не змогла йому пробачити і розлучилася з ним. У нас було двоє дітей, які залишилися зі мною. Він настільки зайнятий своєю новою партнеркою, що зовсім забув про дітей – не відвідує їх, не дає грошей.
Мене звільнили з роботи, було скорочення. У мене буквально кілька гривень залишилося в кишені. Мені треба за щось годувати дітей. Мені лише 31 рік, і це просто жах. Але я трималася, як могла, намагалася не плакати і не засмучуватися. Але з кожної ситуації є вихід.
Я зайшла в інтернет і знайшла кілька вакансій. Почала ходити на співбесіди. Коли дізнавалися, що в мене є діти, одразу відмовляли. Я подала документи на вісім вакансій, і мене нікуди не взяли. Скажіть, люди, хіба я не маю права працювати? Мої діти хочуть їсти.
Потім я прийшла додому, сіла перед дверима і заплакала. Я знаю, що сльози не допоможуть, але на душі стало трохи легше. Зовсім трішки. Я вже не знаю, де шукати вихід. Я з дитячого будинку і не маю до кого звернутися за допомогою. Якби мене взяли мити підлогу, я б і це робила.
Скажіть, будь ласка, що робити жінці в такій ситуації?
