UA

Я лежала з температурою під сорок, коли мама вкотре переглядала свій єдиний святковий костюм — темно-синій

Ярослав стояв біля вікна в актовій залі університету й дивився, як Олеся перехопила мікрофон.

Андрій Заруба стояв біля стійки реєстрації в терміналі D Борисполя і вкотре перевіряв посадкові талони.

У день їхнього весілля Одесу накрив густий, майже осінній туман. Він клубочився вулицями старого міста

У залі ресторану «Золота підкова» на околиці Львова ще дзвеніли келихи і пахло смаженим м’ясом.

Перша фраза, яку я почула, стоячи на порозі власного будинку мрії, звучала не «Вітаємо». Це був наказ.

Сніг валив третій день поспіль, засипаючи стару хатину під горою так, що вікна стали схожими на білі

Дика качка звила гніздо просто біля нашого порогу. Чоловік наполягав прогнати її геть, але я відстояла

Ззовні все виглядало бездоганно. Просторий особняк у передмісті Львова, архітектурна студія, яка приносила

— Ні, — сказала вона, дивлячись не на священника, а в розгублене обличчя нареченого. — Після того, що