UA

Я стискала пальцями паперовий стаканчик із чаєм, коли побачила, як до вантажного входу Харківської музичної

Я саме виїжджав із "Сільпо" на Добролюбова, коли завібрував телефон. На екрані висвітилося: "

Соломія мріяла про випускний із восьмого класу. У неї на телефоні була ціла тека з фотографіями суконь

Вона мала російський паспорт із самого дитинства — батько з-під Мурманська, тож оформили без проблем.

Бабуся померла, стискаючи мою долоню. Її останні слова прозвучали ледь чутно, наче шелест осіннього листя

Тієї ночі я майже не спала. Дивилась у стелю, прислухалась до хропіння за стіною — спочатку Роксолани

Київ, липнева спека. Близько третьої дня. Асфальт на Хрещатику прогрівся так, що підошви кросівок ледь

У вісімдесят років пан Олекса навчився відрізняти порожні обіцянки від щирих намірів за одним лише поглядом у вічі.

Я досі пам’ятаю, як у залі «Леополіс» погасла музика. Мене звуть Олена, і того вечора я була просто офіціанткою

У залі суду пахло старим папером і вчорашньою кавою. На лаві під стіною сиділо п’ятеро дітей — найменшому