Моя дуже хороша подруга Марта часто говорила, що старших людей треба поважати. Що потрібно людям похилого віку? Доброта, ласка, співчуття, турбота… Вона завжди сердилася, коли хтось скаржився на свого дідуся чи бабусю. Вона вважала, що це перебільшення.
А що ти маєш робити? Готувати їжу. Подавати її, дивитися людям серйозно в очі, говорити про життя. Навіть якщо у людини деменція. Завдяки турботі все буде добре. Марина зневажала дітей і онуків, які відмовляються піклуватися про своїх стареньких родичів. Якщо часто щось повторювати, то доля може це підслухати.
Одного разу подруга Марини Сара попросила її відвідати хвору матір. Звісно, не просто так. Син Сари вступав до університету. Йому потрібно було взяти з собою документи в університет, щоб жити в гуртожитку.
Сарі подумала, що це хороша пропозиція. Вона зможе заробити трохи грошей і трохи відпочити. Скільки ж там було роботи. Мити її, годувати, заглядати в очі, давати пити ліки. На три дні Марта переїхала до подруги в квартиру. Мати Сарі була прикута до ліжка, але при здоровому глузді.
Бабуся не заперечувала проти того, щоб Марта доглядала за нею кілька днів, поки її донька була у від’їзді.
Проблеми почалися в перший же день. Вона мила її, міняла підгузки, готувала їжу. Почався своєрідний домашній терор. Мама Сарі виявилася дуже перебірливою в їжі. Вона не їсть кашу, бо вона викликає запор, ковбасу – занадто солону, печені яблука – занадто солодкі, твердий сир – занадто твердий. А ще Марта дізналася гірку правду про себе… виявляється, вона розбавляє молоко водою, і таким чином варить кашу для бідної хворої жінки.
Наступного дня старенька продовжила психологічний тиск на Марту. Старенька почала кричати, щоб нова доглядальниця пішла геть з її будинку, бо такою дієтою жінка хоче звести бабусю в могилу. За ці три дні Марта була настільки морально і фізично виснажена, що боялася вдарити бабусю. В її душі піднялася якась ненависть. Коли Сара повернулася додому, Марта вискочила з квартири, як корок від шампанського. Жінка так швидко збігла сходами, що ледь не зламала ногу. Ось вам і толерантне ставлення до людей похилого віку!
